14 квітня 1768 р. Максим Залізняк з козаками, освятив ножі в Мотриному монастирі. Картина В. Сингаївського "Святять ножі"

14 квітня 1768 р. Максим Залізняк з козаками, освятив ножі в Мотриному монастирі. Картина В. Сингаївського "Святять ножі".
Ця подія вважається початком повстання гайдамаків — Коліївщини. Назва Коліївщина можливо походить від слова «колій», яким в українських селах і донині називають людей, що ріжуть свійську худобу, і вміють робити це найбільш професійно і безболісно. Характерною особливістю роботи колія було освячення ножа і прохання вибачення в тієї істоти, яку він збирався зарізати. Процедура освячення ножів згадується у Тараса Шевченка. Це вказує на те, що гайдамаки обґрунтовували свої дії як роботу для звільнення України від тих, кого вони вважали загарбниками і пригноблювачами.

Ікона, якою Мельхиседек освячував Коліївщину. Значко-Яворський Матвій Карпович

(у чернецтві — Мельхиседек; 6л. 1716-14.VI.1809) – релігійний і політичний діяч. Походив із козацької родини. Батько був лубенським осавулом. Після закінчення Київської академії хлопець вирішив віддалитись від мирської суєти і в 1738 р. став ченцем Мотронинського Троїцького монастиря поблизу Чигирина. В монастирі одержав нове ім’я — Мельхиседек, що в перекладі означає «цар справедливості», і виявився гідним цього імені, присвятивши своє життя обороні православ’я і всього українства.